Основною особливістю умовних речень в англійській мові є те, що після слів if, when і їм подібних майбутній час не вживається. Найчастіше розглядають 3 типи умовних речень.
1) Реальні дії в теперішньому часі, коли ситуація зовсім реальна і можлива.
1) Реальні дії в теперішньому часі, коли ситуація зовсім реальна і можлива.
If you fail to prepare, then prepare to fail.
(Не вдається підготуватися, підготуйся до невдачі).
Після if - теперішній час, а в головному реченні або наказовий спосіб, або shall (will) і основне дієслово.
2) Можлива дія в теперішньому часі, що може трапитися, а може і не трапитися.
If you bought blue Chinese bedclothes, the next day you would become an Avatar. (Якщо купиш синю китайську постіль, наступного дня можеш стати Аватаром).
Тут після if уже Past Simple, а в головному реченні should (would) і основне дієслово.
3) Нереальна дія (бо вона уже в минулому, і нічого не зміниш).
A young wife asked her husband, "Would you have married me if my father hadn't left me a fortune?" "Honey," he replied sweetly, "I'd have married you no matter who had left you a fortune".
(Молода дружина запитує чоловіка "Ти б одружився зі мною, якби мій батько не залишив мені великий спадок?" "Серденько", солодко відповів він, "я одружився б з тобою не залежно від того, хто б залишив тобі великий спадок".)
Після if - Past Perfect (had+V3), в головному реченні - should (would) і основне дієслово у Present Perfect -should (would)+have(has)+V3.
Немає коментарів:
Дописати коментар